Інформаційний вісник для вчителів
Проблема
психологічної готовності
випускників до
ДПА та ЗНО
Зовнішнє незалежне оцінювання та ДПА – неминучий етап життя для тих, хто хоче здобути вищу освіту. У перекладі з англійської test означає «перевірка».
Найбільшою проблемою в ситуації тестування стає хвилювання учнів. Гормон, який виділяється, коли людина відчуває страх, впливає на пам'ять. Це може бути причиною того, що деякі учні на іспитах цілковито забувають вивчений матеріал.
Звісно, під час підготовки та складання іспитів потрібно знання з певних предметів. Саме вони є запорукою високої оцінки. Однак, важлива і психічна готовність, тобто вміння грамотно викласти свою думку на письмі, опанувати себе в екстремальних ситуаціях, гідно виходити зі складного становища. Дехто має такі навички, але все ж більшість учнів відчуває непереборний страх перед іспитом, самою атмосферою, в якій він відбувається.
Випускники, які готуються до іспитів, часто починають впадати у крайнощі. Наближення екстремальної ситуації (тестування) впливає на нервову систему, що може стати на заваді досягнення успіху. Думки плутаються, пам'ять не втримує навіть простих і зрозумілих речей. Полегшити тягар ударів тестування по нервовій системі допоможе завчасна підготовка та психологічне налаштування на випробування.
Щоб краще підготуватися до тестування, учні мають знати відмінні риси тестового іспиту. Тестування відрізняється більшою об’єктивністю, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдиних вимог. Він дозволяє чітко й швидко визначити рівень знань, тоді як здібності можуть залишитися поза увагою. Тестовий іспит зводить до мінімуму як контакт з іншими людьми, так і власну інтерпретацію знань. При тестуванні випускник переживає напруження усамітнено й приховано.
Готовність до тестування забезпечується рівнем розвитку пізнавальних процесів учня.
Від гнучкості мислення залежить уміння переорієнтуватися в умовах ліміту часу, ідентифікувати запитання із власними знаннями, «впізнати» те, що він насправді знає, так як порядок розташування запитань або завдань у тесті може не збігатися зі структурою асоціативних зв’язків, послідовністю викладання предмета у школі. Мислення старшого школяра наближається до мислення дорослої людини.
Щодо особливостей уваги старших школярів, то їм притаманне зосередження уваги на предметі діяльності, володіння прийомами переключення уваги, правильної її організації. У них переважає довільна увага.
Пам'ять також стає довільною, керованою. Старший школяр володіє різними прийомами запам’ятовування, може виділяти у матеріалі головне, систематизувати його на власний розсуд, сформулювати те, що запам’яталось. Різко зростає обсяг осмисленого запам’ятовування.
Учителю під час підготовки учнів до ДПА, ЗНО необхідно розвивати у них такі навички:
- уміння виділяти головне;
- уміння бачити подібне і відмінне, порівнювати;
- уміння працювати зосереджено;
- уміння згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання;
- уміння узагальнювати та диференціювати;
- уміння міркувати та робити висновки.
Під час підготовки до ДПА та ЗНО постає проблема великого обсягу фактологічного, конкретного матеріалу, який не завжди логічно між собою пов'язаний. Тому доцільно фактичний матеріал подавати у вигляді логічних схем, моделей. Основні розділи мають бути у вигляді коротких тез зі встановленням логічних зв’язків між ними. Головні положення, обґрунтування, особливості можна виділяти різними кольорами. Зв’язки, відношення позначати стрілками, лініями (пунктирними, хвилястими та ін.). Це потрібно для того, щоб учень зосереджувався саме на основних моментах, міг встановити зв’язки між окремими елементами, осмислив цілу систему, зумів подумки відобразити модель певної теми.
На думку психологів, що більше часу учень витрачатиме на такі заняття, то легше засвоюватиметься складна інформація.
Не варто забувати, що запам’ятовувати потрібно не слова, а думки вкладені в них. Що більше асоціацій, пов’язаних з певним предметом, то легше його відтворити у ситуаціях використання.
Повторювати слід не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Після «завантаження» в мозок інформації, якщо її не повторити, втрачається 20-30% у перші 10 годин. Щоб цього не трапилося, варто:
ü прочитавши текст повторити його двічі;
ü за 20 хвилин – тричі;
ü за 8-10 годин – чотири рази;
ü за добу – 1 раз.
Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові. Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку та в кінці тексту, тому найбільше уваги потрібно приділити середині тексту. Не оминати матеріал, який, ніби, знайомий (колись бачив, чув, читав). Вивчати та повторювати потрібно все!
Під час розв’язування тестів доцільно використовувати метод виключення.
Багато завдань можна швидше вирішити,
якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключити ті, які явно не підходять.
Починати розв’язувати тести потрібно з найлегших питань, або питань, відповіді на які добре знайомі
Не можна не враховувати стану нервової системи кожного учня: ступінь її збудженості та врівноваженості, сили та рухливості. Щоб розв’язати цю проблему, доцільно проводити репетиції майбутнього тестування, що допоможе адаптувати нервову систему до можливого стресу.
Важливою є й емоційна підготовка. Зменшити хвилювання, уміти заспокоїтися в перші хвилини тестування, не втратити самовладання в будь-якій ситуації є запорукою успіху. Налаштуватися на «робочий стан» можна за допомогою простих вправ:
· зробити кілька глибоких вдихів, затримуючи повітря на деякий час та повільно видихнувши;
· на кілька хвилин закрити очі, розслабитися, пригадати що-небудь приємне;
· заспокоїти себе тим, що завтра буде день без іспиту, тому сьогодні слід себе показати якнайкраще;
· провести аутогенне тренування: «у мене все вийде», «я все знаю», «я впевнений у своїх силах» тощо.
Необхідною умовою досягнення успіху під час тестування є почуття впевненості у власних силах.